пʼятниця, 28 вересня 2018 р.

"...Капелани, капелани..."

24 вересня Божі люди (капеляни) зібралися в Радомишлі разом із людськими людьми (капеланами ж).


Усе, що вони побачили - своїх побратимів.
Усе, що вони люблять - Україна (родина, земля, Бог, Який поселив їх саме тут).
Усе, в що вони вірять - Бог та його закони (закони істини).
Усе, куди вони ідуть - на зустріч із Христом, туди де ти, туди де я.
Усе, що в них у руках, аби туди прийти - Біблія.
Усе, що в вустах - пісня хвали, пісня Перемоги.

 
   


 





   

 





На черевиках - пил і бруд.
І капелян - він там, він тут.
Він - слід.

І доки б`ється його серце до і від,
І доки спогадом біблійним - піт.
І доки б`ється подих всіх соснових віт
І серце капелана,

З небес у Україну
Ллється-лине манна
Присутності Небес...
(рос. версія)
Под каблуками - пыль и грязь.
Он капеллан - он здесь, он князь.
Он - дым.

Но бьется его сердце Богу в такт.
И по-библейски оживает жизни тракт
Да сердца человеческого, сосен пакт.
Очнувшись рано,

Из тверди в Украину
Просочилась полотенцем манна
Присутствия Небес...

Немає коментарів:

Дописати коментар